накричати

накричати
-чу́, -чи́ш, док.
1) неперех., на кого. Різким, підвищеним голосом вилаяти кого-небудь.
2) перех., перев. із сл. вуха, голова і т. ін. Довго і сильно кричачи, стомити кого-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "накричати" в других словарях:

  • накричати — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • похрупостіти — накричати, налаяти [VI] покричати [IX] похрупостіти (157) полаяти [MО,V] …   Толковый украинский словарь

  • наверещати — щу/, щи/ш, док., перех., розм. Наговорити, накричати чого небудь верескливим голосом. || перех. Співаючи або розмовляючи верескливим голосом, негативно вплинути на що небудь …   Український тлумачний словник

  • нагомоніти — ню/, ни/ш, док., розм. 1) перех. Розповісти, повідомити багато чого небудь. 2) неперех., на кого. Накричати на кого небудь, вилаяти когось …   Український тлумачний словник

  • нагорлати — а/ю, а/єш, док., перех. і неперех., розм. Те саме, що накричати …   Український тлумачний словник

  • нагукувати — ую, уєш, недок., нагука/ти, а/ю, а/єш, док. 1) тільки недок., неперех.Час від часу кричати. 2) перех. і без додатка. Кликати, запрошувати когось куди небудь, до кого небудь. 3) тільки док., неперех., на кого. Вилаяти кого небудь з криком, у… …   Український тлумачний словник

  • погукати — а/ю, а/єш, док. 1) перех. і без додатка. Голосно вимовити, виголосити які небудь слова, звуки. || також на кого. Голосно покликати кого небудь. || Звернутися до кого небудь, намагаючись привернути увагу. || також неперех., з інфін., із спол.… …   Український тлумачний словник

  • пофукати — висварити, накричати, сердитись …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»